Японський кинджал танто. Історія.

Танто - короткий меч, самурайський кинджал.

Клинок, який має одну заточену сторону, зрідка є кинджали з двома заточеними сторонами довжиною до 40 сантиметрів.
Виробництво і характеристики

Танто повинно вироблятися з губчастого заліза, а також в обов'язковому порядку присутнє загартування хамон, рукоять знімного типу, яка зі свого боку має закріплюватися за допомогою спеціальної бамбукової шпильки менукі, є і кругла гарда, за бажання яку можна зняти - цуба.

Виготовляється такий короткий меч, так само як і катана.

У цьому разі використовується метод виготовлення леза хіра-дзакурі. Якщо говорити простою мовою, то тут відсутнє ребро жорсткості. Проте зрідка з'являються і варіанти з ребром жорсткості, які іменуються мороха-дзакурі і мають дві заточені сторони.

Також використовувався Танто і з тригранним масивним лезом, воно використовувалося в ближньому бою, для пробивання броні суперника.

Застосування Танто

Щодо цього клинка, то його застосування було обмежене лише добиванням ворога під час битви. Також такий клинок використовувався для обезголовлення сеппуку і так далі. Як ніж танто не використовувався ніколи. Для цих цілей у ті часи використовувався ніж невеликих розмірів, який мав назву когатана.

Танто було зброєю справжніх самураїв, проте нерідко нею користувалися купці та інші люди для захисту. Жінки зі знаті нерідко носили в поясі обі, спеціальний танто невеликого розміру, який іменувався кайкен і використовувався для захисту.
Кинджал і донині має певну цінність і використовується у весільній церемонії.

Також танто з дерева використовується в дзюдо, карате та айкідо.                                                                        Дерев'яний танто
Історична довідка

Багато хто вважає, що різниця між танто, катаною і вакідзасі є всього лише одна - довжина клинка. Танто з'явився в період Хейан і на той момент художнє оформлення не використовувалося.

За часів Камакура виробляли красиві і якісні кинджали з відмінним оформленням. Варто сказати, що пік розвитку припав на епоху Муроматі, а ось за часів Сінто попит різко знизився. У період Сін-Сінто, танто почали з'являтися знову і стали популярними, але ось якість значною мірою знизилася. За часів Едо, танто абсолютно не використовувалися, це була вже символіка. Після утворення Мейдзі, танто почали носити знову, найчастіше знать.

Значення в культурі

Для японської культури, танто є справжнім надбанням і образом самурая. Виготовленням танто займаються лише майстри з ліцензією, яких у світі близько 3 сотень. Усі танто зобов'язані пройти процедуру ліцензування. Ті танто, що були виготовлені за часів другої світової, утилізовані та не мають ліцензії, а отже не можуть вважати національним надбанням.