Аварія на АЕС Фукусіма-1. Причини та екологічні наслідки.

Радіаційна аварія, що трапилася на атомній електростанції Фукусіма-Даїчі, була викликана підземними поштовхами. Незважаючи на екстрену реакцію уряду Японії 11 березня 2011 року, наслідки нещастя відчуваються донині. Катастрофа прикувала увагу всього світу, оскільки позбавила планету гігантської АЕС, вперше застосованої системи ТЕРСО. Вона являла собою унікальний бар'єр із замороженого ґрунту навколо чотирьох енергоблоків, який давав змогу розв'язувати проблему скупчення і витоку радіоактивної води.

Інформація про ядерну установку для виробництва енергії Фукусіма-1

До початку трагедії, на атомній електростанції, про цей промисловий об'єкт знали лише провідні вчені-фізики, місцеві фірми енергетичного сектору. Попри те, що комплекс технічних споруд був найпотужнішим на планеті, через ідеально налагоджену роботу механізмів та якісне обслуговування він не привертав уваги громадськості. Усе кардинально змінилося на початку весни 2011 року, коли підводні землетруси спричинили серію високих хвиль. Товща води просто обрушилася на об'єкт державного та світового значення. Офіційно станцію закрили 2013 року, але ліквідаційні заходи тривають і донині.

Об'єкт був зведений за проектом багатогалузевої корпорації зі США "Дженерал Електрик.". Над створенням станції працювали і ядерники компанії "Хітачі", які виготовили четвертий реактор. А також фахівці фірми "Тошиба", які випустили для станції третій і п'ятий ядерний блок. Електрична облігаційна компанія "Ебаско" стала головним архітектором-інженером.

Атомна станція розташована неподалік від міста Нараха за 12 км на північ від об'єкта ФУКУСИМА-2. До повного закриття зруйнованої ядерної установки, нею керував Есіда Масао. Саме під його керівництвом приймалися екстрені методи під час аварії. Рішення Масао про використання морської води для охолодження реакторів дало змогу запобігти їхньому можливому вибуху.

Під час виникнення сейсмічних поштовхів будівля першого енергоблоку була зруйнована. Контейнмент реактора залишився неушкодженим, але паливні стрижні розплавилися практично повністю. Другий енергоблок також постраждав від вибуху, при цьому його захисна оболонка була порушена. У третьому енергоблоці для охолодження реактора швидко залили морську воду, у четвертому виникла пожежа. Загальна потужність станції до початку трагічних подій становила 4,7 гігавата.

                                                Ближче до 2011-го, збиралися запустити ще 2 блоки
Творці Фокусіми-1

Об'єкт, який експерти порівнюють із Чорнобилем, зведений у промисловому районі країни Вранішнього Сонця. Починаючи з 1868 року в районі Дзебан займалися видобутком вугілля. Родовище за своїми запасами і промисловим значенням посідає друге місце в країні, простягається майже на 7 км у море. Після закінчення Другої Світової Війни тут функціонувало 130 шахт, з яких щорічно видобували близько 4,5 млн тонн вугілля.

У наступні роки в регіоні почався перехід на нафту, шахти поступово стали занедбаними і закрилися 1976 року. Втрата актуальності видобутку вугілля виникла через удосконалення атомної енергетики держави. У північній частині басейну Дзебан уряд почав споруджувати нові станції. Будівництво розпочалося 1966-го; запрацювала вже в березні 1971-го.

Причини катастрофи

Великі техногенні аварії відбуватимуться доти, доки люди не навчаться завчасно точно знати про катаклізми природи, що відбуваються. А також попереджати їхній вплив на промислові об'єкти. Причиною катастрофи в Японії стала сама природа. Морські хвилі, що виникли внаслідок зсуву протяжних ділянок морського дна, нахлинули на АЕС зі швидкістю 800 км/год, що можна порівняти зі швидкістю авіалайнера. Наслідками катастрофи також стало сильне забруднення довкілля, величезні збитки населенню.

Сила коливань сейсмічних поштовхів у березні 2011 оцінюється в дев'ять балів, будучи найсильнішою тряскою в Японії за останні сотні років. Епіцентр землетрусу виник за 373 км від Токіо. Підземні поштовхи стали причиною виникнення потужної ударної хвилі, яка і посприяла виникненню аварії четвертого рівня. Через два роки рівень підвищили до сьомого. Такий ступінь наслідків присвоювали тільки ядерному вибуху в Чорнобилі. Три енергоблоки автоматично заблокувалися, але через 60 хвилин повністю припинилася подача електрики, необхідної для нормальної роботи систем охолодження. Щойно дизельні енергетичні установки повністю відключилися, керівництво повідомило про катастрофу на урядовому рівні.

Евакуація населення

Викиди інертних радіоактивних газів на Фокусіма-1 склали 900000 беккерелів. Близько 600 квадратних метрів були заражені цезієм. Техногенна катастрофа змусила уряд моментально зреагувати на те, що відбувається: вивозити людей із зараженої території стали в перші дві години. Однак близько 5000 японців опромінилися сильною радіацією. Із прилеглих районів евакуювали понад 165000 людей.

Перший наказ з евакуації поширювався на зону в радіусі трьох кілометрів від станції. Через день уряд ухвалив розширення території до радіусу в десять кілометрів. Погіршення аварійної ситуації змусило керівництво країни виселити людей з території 20 км від об'єкта. Тим, хто проживав у радіусі 30 км, було рекомендовано не виходити зі своїх будинків.
Люди, які першими дізналися про аварію і жили поруч з АЕС, переїжджали все далі й далі по кілька разів. Обмеження для населення в 30-кілометровій зоні тривали ще понад місяць з моменту вибухів. Біля мединських пунктів склалися складнощі в організованому переміщенні людей.

При перевезенні людей, 3-є померли в дорозі, 11 осіб померли через несвоєчасне надання допомоги, 4-ро в лікарні і 1 зник.

Кількість потерпілих

У день вибухів на Фокусіма-1 :

• двоє людей померли на місці;
• троє людей померло через 18 годин;
• 20 осіб дістали складні травми;
• 4000 отримали радіоопромінення;
• 165000 позбулися звичного місця проживання;
• опромінені ліквідатори наслідків - 3330 осіб.

У процесі ліквідації наслідків катастрофи, опромінення в 1 зиверт отримали майже 2000 осіб.

Усунення наслідків

Становище на станції нормалізувалося тільки в грудні 2011 року. Ліквідатори охолодили три проблемні блоки, рівень радіації опустився до допустимого значення. Повне усунення наслідків техногенної катастрофи розписано урядом на сорок років.
Крім того, було ухвалено рішення цементування дна моря за допомогою тампонажного розчину біля об'єкта. Влітку 2011 року влада офіційно надала дані про причини виникнення катастрофи, вилучила для експертизи паливні стрижні, що виробили свій ресурс, з четвертого модуля.

У листопаді 2012 року техногенна катастрофа отримала особливий статус. Через півроку почалися заходи з очищення водної системи з басейнів біля АЕС. Восени Уряд Японії ухвалив закон про нові плани, пов'язані з усуненням наслідків зараженої води. У вересні 2013 року було ухвалено рішення про зведення висотної споруди в морі на відстані 5 м. від берега. Стіна завдовжки 780 м. перевищує морський рівень на 4-5 м, у деяких місцях до 30 метрів.

Експерти припускають, що повне очищення й усунення радіоактивної води займе 30-35 років. Найімовірніше, це викличе підвищений рівень радіації на відстані від японських берегів у 400 км-650 км. Відповідальність за негативні впливи лежить на Токійській Енергетичній Компанії, всі заходи проводяться строго за планом.

Наслідки техногенної катастрофи

Зараження радіоактивними речовинами поширилося в східні регіони країни, розвіялися через вітер над океаном. Речовини, що випромінюють іонізуюче опромінення, осіли на ґрунті, поширилися по Землі періодичними потоками світового океану.

Заражений фукусімський ґрунт неухильно наближається до води після розгерметизації другого блоку. Більшу частину шкідливих речовин склали інертні гази та леткі компоненти, що повністю вийшли з палива після вибуху і плавлення.

Найголовніший наслідок техногенної катастрофи - отримання великої дози радіації у місцевого населення. І, хоча значного "приросту" онкології не спостерігається, мешканці постійно скаржаться на постійні головні болі, сонливість і стомлюваність.

Випадків гострої променевої хвороби не зафіксовано. Державні органи організували медичну допомогу тим, хто брав участь у ліквідації аварії, медичним працівникам. Перший летальний результат на тлі катастрофи через виникнення онкології зафіксовано в серпні 2018 року.

Механізм впливу радіації на тварин і рослини не призвів до генетичних пошкоджень і мутацій організмів. Біологами було виявлено лише фізичні відхилення у вигляді зміни забарвлення та довжини передніх крил метеликів-голуб'янок - Зізеєрія маха. Однак доказів, що зміни комах сталися внаслідок аварії, немає.

                                                                        Бабочка Зизеерия маха

Економіка країни постраждала сильніше за метеликів і підводних мешканців. У 2013 році на усунення наслідків цунамі та вибухів держава виділила 11 трильйонів єн, у 2016 - 22 трильйони, у 2019 - 81 трильйон. Понад 350000 японців, які втратили свої домівки, залишаються досі без даху над головою. На узбережжі закрито понад 180 портів, тисячі житлових будівель стоять у руїнах.

Нова катастрофа

Через два роки на Фокусіма-1 виникла ще одна непередбачувана ситуація. Через нетривале відключення електрики припинили роботу системи охолодження. Однак, робота ядерних реакторів продовжилася у звичайному режимі. Усунення неполадок зайняло близько півтори доби, а поруч із місцем виникнення аварії працівники АЕС знайшли труп щура. Найімовірніше, саме цей гризун став причиною виникнення неприємності.