Великий землетрус Хансін-Авадзі, 1995 рік

Великий землетрус Хансін - одне з найтрагічніших землетрусів за всю історію Японії. Інша назва - землетрус в Кобе. Момент, коли даний катаклізм трапився – 17 січня 1995 року. О 05:46 за місцевим часом в регіоні Ханьшин були зафіксовані вкрай сильні підземні поштовхи. Більш точне місце розташування – південь префектури Хего. Орієнтовна тривалість даного катаклізму - 20 секунд. Максимальна інтенсивність - 7 балів за японською шкалою метеорологічного агентства. До речі, найбільше трусило на 17 кілометрів нижче, від епіцентру. Місце розташування найбільшої сили поштовхів - північ Авадзі, острів, який знаходиться в 20 кілометрах від Кобе.

За офіційними даними загинули 6 434 жителя Японії. Найближче до епіцентру місто - Кобе. На той момент в цьому місті проживали 1 500 000 осіб, з яких постраждали 4 600. Дане сейсмологічне явище вважається найсильнішим після Великого землетрусу, який стався в 1923 році в Канто. Тоді загинули 105 000 осіб.

Землетрус

Причина багатьох великих землетрусів Японії - рух літосферних плит. Поблизу Японії розташовуються дві відомих літосферних плити - Тихоокеанська і Філіппінська. Землетрус виникає через те, що занурюючись, плита починає виділяти велику кількість енергії поступово або ж за кілька миттєвостей знімає всю напругу і випускає гігантські потоки енергії за невеликий проміжок часу. Такі сейсмологічні події вкрай часто трапляються в північно-східних регіонах Японії, що знаходяться поблизу моря.

Великий землетрус Хансін володіло не настільки великою магнітудою, але викликало серйозні руйнування. Даний тип назвали “землетрусом на мілководді всередині держави". Цей тип небезпечний своєю високою руйнівною здатністю, але при цьому магнітуда знаходиться на низьких значеннях. Гіпоцентри таких землетрусів розташовуються близько до поверхні - не більше 20 кілометрів. Такий тип проходить по активних розломах. Катастрофа Хансін стартувала північніше Авадзі. Руйнівна сила почала просування: потік енергії рушив на південний захід, слідуючи по розлому Нодзіма. Також хвилі енергії рушили і на північний схід, просуваючись по двох розломах - Суваяма і Сума. Досліджуючи деформації в розломах, сейсмологи зробили висновок, що стиснення проходило зі сходу на захід. Це сходиться з тим, що відбувалося з земною корою і раніше. Землетруси, подібні до катастрофи 1995 року, відбувалися через скорочення Євразійської плити зі сходу на захід, так як вона зіштовхувалась з філіппінською плитою. Головним місцем зіткнення був центр Хонсю.

Дана сейсмологічна подія сталася о 05: 46 за місцевим часом. 16 січня 1995 року було зафіксовано чотири форшоки. Найсильнішим форшоком є поштовх силою в 3,7 бала, який був зафіксований о 18:28. Основна частина лиха почалася саме о 05: 46 17 січня 1995 року. За 20 секунд південна частина розлому Нодзіма заглибилася на 1,2 метра і зрушила вправо на 1,5 метра.

Інтенсивність

Великий землетрус Хансін став першим, коли сейсмологи Японії зафіксували найвищий рівень за шкалою JMA – 7 балів. Після цього випадку дослідження сейсмічної активності піддалися повній механізації. З квітня 1996 року спостереження стали повністю механізованими. З жовтня 1996 року п'ятий і шостий рівні сейсмологічної інтенсивності JMA розділили на 2 рівні.

Розслідування, яке проводилося японським метеорологічним агентством, дало зрозуміти, що поштовхи мали сейсмічну інтенсивність 7-го рівня в наступних місцях: Такарадзука, Кобе, Нісіномія, Ашія, а також північ Авадзі.

Інтенсивність тремору перебувала в межах 4-6 рівнів. У різних спостережних пунктах значення інтенсивності змінювалися так:

Шостий рівень - міста Кобе, Сумото.

П'ятий рівень - міста Хіконе, Тоека.

Четвертий рівень - префектури Кіото, Кочі, Мі, Осака, Нара, Вакаяма, Окаяма, Кагава, Токусіма, Тотторі, Хего, Гіфу, Фукуї і Сіга.

Пошкодження і наслідки

Збиток був вкрай серйозним і поширеним. Були пошкоджені не тільки архітектурні споруди, а й залізничні мости, причали в портах і водопровідні труби. Було зруйновано близько 400 000 будівель, при цьому всі з них були пошкоджені безповоротно. Цілими залишилися лише 30 причалів в порту Кобе, сумарна кількість причалів – 150 штук. Не варто забувати і про пожежі, викликані землетрусом – приблизно 300 пожеж виникли в різних частинах міста. Почалися перебої з подачею електроенергії і води. У жителів був страх поштовхів, через який вони не могли повернутися додому. Сумарно було зафіксовано 74 поштовху, які володіли силою, достатньою для того, щоб відчути хвилі енергії, блукаючі під землею.

Більше 4 000 смертей налічується в містах і передмістях Хего. Офіційні дані свідчать про те, що 332 дитини втратили маму чи тата, а 68 дітей залишилися сиротами.

Приблизно 22 відсотки офісів у центрі Кобе стали повністю непридатними для використання. Половина житлових будинків також втратили свою придатність до проживання. Кожна п'ята будівля була повністю знищена. Як не дивно, але висотні будівлі, зведені після кодексу 1981 року, отримали вкрай мало шкоди. Ті висотні будівлі, які будувалися без дотримання встановлених стандартів, зазнали серйозної шкоди, пов'язаної зі структурною складовою. Що стосується традиційних будинків, то землетрус сильно вплинув на важку черепицю, вага якої нерідко досягав двох тонн. Через неміцних дерев'яних опор відбувалося обвалення конструкції. Після такої катастрофи в будинках почали зміцнювати стіни і полегшувати дахи, але це знизило опірність до тайфунів. Старі традиційні будинки, які будувалися в Кобе, могли спокійно протистояти частим тайфунам, але володіли вкрай важкими черепичними дахами.

Наочне зображення наслідків даної катастрофи - пошкодження, які торкнулися метро і автомагістралей. Але це ще не все – обвалення естакади потрапило на перші сторінки новинних газет у всьому світі. Багато японців вважали, що така структура досить безпечна і не створить небезпеку під час землетрусу, адже конструкція виконана із залізобетону. Вважалося, що будівництво йшло вкрай недбало, тому естакада зазнала аварії. Подальші дослідження показали, що  зруйновані конструкції будувалися у відповідності з усіма встановленими нормами, які існували в 1960-х роках. Зрозуміло, правила 1960-х років час від часу переглядали і пізніше визнали їх вкрай неефективними. Редакція, внесена в 1981 році, виправляла всі попередні гріхи, але правила з цієї редакції застосовувалися лише до нових споруд.

Естакада Кобе-Рут була пошкоджена в трьох місцях. Її десять прольотів були повністю зруйновані. З'єднання між двома містами Осака і Кобе по даній естакаді було заблоковано. Через це 40 відсотків трафіку застрягло на місці. Маршрут не допускався до експлуатації до 30 вересня 1996 року, адже половина опор через якісь причини виявилися пошкодженими. Землетрус також спричинив пошкодження трьох мостів. Правда, це не так сильно торкнулося суспільне життя – маршрут 2 не користувався великим попитом, та й шосе відкрили знову задовго до маршруту 3. Шосе служило міжміським з'єднанням. Найменше постраждала автомагістраль Мейшин, хоча її закрили протягом дня. Знадобилося не так багато часу, щоб знову ввести в експлуатацію дану магістраль – 17 лютого 1995 року дорога була відкрита для машин швидкої допомоги. Чотири смуги стали доступні жителям Японії 29 липня. Спостерігалися транспортні затори після відкриття різних автомагістралей, адже навантаження розподілялося нерівномірно, а естакади підвищеної пропускної здатності були пошкоджені.

Багато залізниць були пошкоджені в результаті землетрусу. Приблизно 30 відсотків усіх залізниць, які з'єднували Осаку з Кобе, перебували в робочому стані. Національний маршрут 28 був частково обвалений, адже залізнична станція Daikai звалилася на землю. Залізнична лінія Сінкансен була повністю зупинена, адже дерев'яні опори були зруйновані. Завдяки оперативній роботі, залізниці змогли швидко повернути собі 80 відсотків працездатності протягом місяця. Метро Кобе залишалося в нефункціонуючому стані всього лише один день. Робота муніципального метро Кобе була відновлена, але не в повному вигляді: повідомлення Сейшин-Тюю і Ітаядо було обмеженим. Обслуговувати дану лінію метро почали заново 16 лютого 1995 року, повне обслуговування було повернуто в своє русло через місяць після закінчення всіх ремонтних робіт. Потяги спокійно продовжили перевозити пасажирів з однієї точки в іншу, але швидкість була обмежена до 21 липня 1995 року.

Сучасний острів Рокко сильно просів, адже він є штучним, як і Порт в Кобе. Це пов'язано з розрідженням грунту. Вважалося, що вода, яка проривалася через поверхню і затоплювала острови, просочувалася з найближчого моря. Пізніше з'ясувалося, що вода піднімалася з розріджених залишків грунту, яка колись була твердою. Цей грунт використовували для будівництва штучних островів. До речі, один з таких островів, на якому знаходиться Міжнародний аеропорт Кансай, не піддався якомусь сильному втраті. Це пов'язано з тим, дана споруда була побудована за останніми стандартами і знаходилося далеко від епіцентру. Міст Акасі Кайке також не постраждав, але змінився план його будівництва, адже міст довелося подовжувати на цілий метр. Це пов'язано з горизонтальним зміщенням, яке відбулося через тектонічну активність.

Номенклатура

В інших країнах дана катастрофа відома як землетрус Кобе. У Країні висхідного сонця даний катаклізм називають великою катастрофою землетрусу Хансін-Авадзі. Також назву скорочують до “велика катастрофа землетрусу Хансін". Регіон, розташований між містами Осака і Кобе, включає в себе Хансін. Якщо розглянути наукову літературу, то можна помітити згадку “землетрусу в Південній префектурі Хего 1995 року". Таку назву було офіційно обрано Японією.

Інші важливі аспекти

Землетрус дійшов і до величезного контейнерного порту. Він вважався шостим за величиною в усьому світі, а для Кобе вважався джерелом майже половини промислової продукції.

Наслідки катаклізму призвели до того, що на японських фондових ринках було зафіксовано падіння багатьох індексів. Наприклад, Nikkei 225 знизився на 1025 пунктів через добу після катастрофи. Дана фінансова шкода стала головною причиною провалу Barings Bank, адже Нік Лісон не боявся спекулювати значними грошовими сумами на Сінгапурських і японських деривативах. Варто виділити і розмови, що ходять навколо японського “Загубленого десятиліття": вплив землетрусу на економіку Японії ігнорується, адже японська економіка в ті часи несла втрати від рецесії.

Нехай і збиток володів величезними масштабами, місцева економіка спокійно і швидко відновилася. Протягом року обсяги імпорту, які здійснювалися за допомогою порту, повністю повернулися до своїх попередніх значень, хоча було реконструйовано менше половини портових структур. Обсяги експорту також швидкоплинно повернулися до вихідних значень. Через 15 місяців після катастрофи, виробнича активність у Великому Кобе перебувала на позначці в 98 відсотків від прогнозованого рівня до катаклізму.

Волонтери та їх добра воля

Добровольці з усієї країни перемістилися в Кобе, щоб допомогти жертвам сейсмологічного Хаосу. Цей момент став важливою подією в історії Японії. Його вважають поворотним моментом, який торкнувся громадянської сфери діяльності безпосередньо-добровольчество стало основною формою громадянської активності.

У грудні 1995 року представники японської влади запровадили «День запобігання стихійним лихам і добровольчества». Цей день – 17 січня. З 15 по 21 січня проводиться тиждень волонтерства та запобігання стихійним лихам. Будь-яких бажаючих навчатимуть ліквідувати наслідки стихійних лих і надавати першу допомогу. 

Планування дій під час стихійних лих

Землетрус 1995 року став своєрідним дзвінком для японського уряду. Представники влади почали вводити різні заходи щодо запобігання таких надзвичайних ситуацій: гумові блоки під мостами, розміщення будівель на достатній відстані один від одного. Завдяки зміненій політиці реагування на стихійні лиха, реакція на землетрус 2004 року в Чуецу була вкрай швидкою і максимально ефективною. Силам самооборони дозволялося діяти самостійно, що дало можливість загонам розвернутися в Нііагаті за кілька хвилин. Пожежні команди швидко взялися ліквідувати пожежі завдяки своєчасно переданим даним в бази Кіото і Токіо.

Почалася розробка спеціальних маршрутів, зміцнення доріг і будівель. Ці заходи спрямовані на збереження будівель в момент землетрусів. Пізніше уряд префектури Хего вклав мільйони ієн у створення спеціальних укриттів в громадських парках, які будуть володіти стійкістю до землетрусів.

Меморіал

Кожен грудень проводиться захід під назвою Kobe Luminarie. Місце проведення даного заходу - вулиця, яка веде від магазину Daimaru до парку Хігасі Юенчі, що розташовується неподалік від мерії міста. Ця вулиця прикрашена вогнями різних кольорів, які були подаровані італійськими представниками влади. Цифри "1,17" висвітлюються в парку Хігасі Юенчі рано вранці 17 січня щорічно в пам'ять про жахливу подію.

Допомога від добровольців

Приблизна кількість добровольців - 1 200 000 чоловік. Ці люди взяли участь у наданні допомоги постраждалим від стихійного лиха. Добровольці сумлінно допомагали людям протягом трьох місяців після катастрофи. Роздрібні магазини, наприклад, Daiej і 7-Eleven, використовували доступні ресурси для того, щоб забезпечити постраждалих предметами першої необхідності. Такі компанії, як NTT і Motorola, створили спеціальну телефонну службу для жертв катастрофи. Як не дивно, але навіть злочинне угруповання Ямагуті-гуміякудза була залучена у волонтерську діяльність: члени японської мафії роздавали їжу і предмети першої необхідності всім нужденним.

Японські лікарі намагалися задовольнити попит громадян на лікування. Обрушені дороги, які називалися «Шляхами життя», не дозволяли медичному персоналу дістатися до постраждалих територій. Людям доводилося чекати свою чергу в коридорах, перебуваючи в тісноті. Лікарі проводили різні операції прямо в залах очікування.

Для прискорення відновлення, представникам японської влади довелося закрити більшу частину автомагістралі Хансін по відношенню до приватних авто з 6 до 20 щодня. Рух автобусів і таксі було також обмежено, як і рух інших транспортних засобів. Були спеціально замовлені автобуси-шатли, щоб доставляти відвідувачів на станції неподалік від пошкоджених районів.