Вірші хайку (хокку). Японські тривірші.

Класика японської поезії - хайку

Традиційний вид японської поезії - хайку (або хокку) - відомий із XIV століття. Виокремився як жанр ліричної поезії вака і набув поширення у XVI столітті.

Історія хайку

Склавшись у XVI столітті, стиль мав традиційне найменування "хокку". Визнаним майстром хокку був Мацуо Басьо (1644-1694). Сучасний різновид хайку оформився у ХІХ столітті й отримав нову назву завдяки творчості японського поета Масаокі Сікі (1862-1902).

Читати хайку Басе:

Основні стилістичні принципи хайку

Сучасний вірш хайку є поетичним текстом, складеним із 17 складів, які при написанні ієрогліфами формують один вертикальний рядок. При створенні хайку використовується спеціальний прийом - кіредзі (ріжуче слово). Віршований текст ділиться на ритмічні частини: 12 до 5 або 5 до 12.

Хайку японською (Басьо):

かれ朶に烏の とまりけり 秋の暮

"Караееда нікарасу но томарікері акі но куре"

У перекладанні хайку європейськими мовами кіредзі позначають анжанбеманом (розривом рядка). Так у західній традиції формується конструкція хайку як тривірша (5 складів у першому рядку, 7 - у другому та 5 - у третьому). Іноді використовують двоскладові форми (2:1). Через труднощі перекладу з японської мови 17-складову строфу складно зберегти. Західноєвропейські поети, які пишуть хайку, зазвичай використовують менший об'єм, а російськомовні можуть створити вірш із більшою кількістю складів.

Основний мотив хайку - образ природи, через який поет розмірковує про життя, ототожнюючи явища природи з людськими переживаннями. Важливим у поезії хайку є позначення пір року. Кожне сезонне явище, зміна в навколишньому світі є символічним. Склався традиційний набір сезонних образів (час прильоту журавлів - осінь, цвітіння сакури - весна). Кольори також мають символічне значення (ліловий - осінь, самотність). Зміст хайку розповідає про момент, теперішній час, про ті переживання ліричного героя, які він відчуває саме зараз. Зазвичай хайку не має назви. Навіть створене мовою, де рима можлива, вона не використовується, дотримуючись традиції класичної японської поезії.

Головне в поезії хайку - у короткому творі висловити мить, що минає, почуття, що сповнюють людину, яка спостерігає за природою і бачить паралелі зі своїм життям та емоціями. Тому в тривірші кожне слово, його місце, кожен образ і їхнє перетікання одне в одного неймовірно важливі. Необхідно передати переживання людини, вживаючи якомога менше слів.

Традиційно у збірках поезії під один вірш хайку відводять цілу сторінку. Такий прийом дає змогу читачеві зробити паузу після прочитання, продумати, уявити образ, оцінити те, що хотів сказати автор, приміряти на себе.